перша гармонія

1. n

1) збірн. простий люд; біднота

2) проста людина; бідняк

3) простак, простодушна людина

4) інгредієнт, складова частина, елемент

5) pl основи, найелементарніші відомості

6) лікарська рослина

2. adj

1) простий, легкий, нескладний, неважкий

2) нерозкладний, з простою структурою, простий

3) скромний, немудрий, невигадливий, невибагливий

4) щирий; наївний; простакуватий; простодушний; нехитрий

5) недалекий, обмежений, невеликого розуму

6) придуркуватий

7) незнатний; рядовий; простий

8) явний, очевидний

9) тех. найпростіший; примітивний

10) мат. елементарний, простий

11) хім. простий

12) геол. однорідний (про мінерал)

* * *

1) простий люд; біднота; проста людина; бідняк

2) простак, недотепа

3) складове, інгредієнт, складова частина, елемент

1) простий, неважкий, нескладний

2) простий, з простою структурою; який не розкладається

3) скромний, невигадливий; невибагливий

4) простодушний, нехитрий, наївний; щирий

5) простуватий, дурнуватий, недалекий; недоумкуватий

6) рядовий; простий; пересічний

7) сущий, чистий; явний, очевидний

8) тex. найпростіший

9) мaт. простий, елементарний

10) xiм. простий

11) гeoл. однорідний ( про мінерал)

12) мyз. простий

13) бioл. контрольований одним геном

1) простий люд; біднота; проста людина; бідняк

2) простак, недотепа

3) складове, інгредієнт, складова частина, елемент

1) простий, неважкий, нескладний

2) простий, з простою структурою; який не розкладається

3) скромний, невигадливий; невибагливий

4) простодушний, нехитрий, наївний; щирий

5) простуватий, дурнуватий, недалекий; недоумкуватий

6) рядовий; простий; пересічний

7) сущий, чистий; явний, очевидний

8) тex. найпростіший

9) мaт. простий, елементарний

10) xiм. простий

11) гeoл. однорідний ( про мінерал)

12) мyз. простий

13) бioл. контрольований одним геном

1. n

1) відпочинок; передишка

2) мир, спокій; тиша

3) невимушеність; безтурботність

4) сон

5) гармонія

6) (R.) церк. перша пречиста

2. v

1) відпочивати; лягти відпочити (тж to repose oneself)

2) давати відпочинок

3) лежати, покоїтися

4) класти (на щось — on)

5) ґрунтуватися, триматися (на чомусь — on)

6) (in) покладатися (на когось, щось); бути упевненим (у комусь, чомусь)

7) вручити повноваження (комусь)

* * *

1) відпочинок; перепочинок; піднес. заспокоєння, вічний спокій, спочинок

2) спокій, тиша; мир; невимушеність; безтурботність; сон

3) миcт. гармонія

4) цepк. ( Repose) Перша Пречиста

1) відпочивати; лягти відпочити ( to repose oneself); давати відпочинок

2) спочивати, покоїтися; лежати; класти; схилити; прихилити ( голову)

3) ґрунтуватися, триматися ( на чому-небудь)

1) покладатися (на кого-небудь, що-небудь); бути впевненим (у кому-небудь, чому-небудь)

2) вручити повноваження ( кому-небудь)

1) відпочинок; перепочинок; піднес. заспокоєння, вічний спокій, спочинок

2) спокій, тиша; мир; невимушеність; безтурботність; сон

3) миcт. гармонія

4) цepк. ( Repose) Перша Пречиста

1) відпочивати; лягти відпочити ( to repose oneself); давати відпочинок

2) спочивати, покоїтися; лежати; класти; схилити; прихилити ( голову)

3) ґрунтуватися, триматися ( на чому-небудь)

1) покладатися (на кого-небудь, що-небудь); бути впевненим (у кому-небудь, чому-небудь)

2) вручити повноваження ( кому-небудь)

Бредлі, Френсис Герберт (1846, Клапем - 1924) - англ. філософ, чільний представник абсолютного ідеалізму. Здобув освіту в Оксфорді. Зазнав впливу ідеалізму Гегеля і Грина. За політичними переконаннями був консерватором та активним критиком філософських засад лібералізму, зокрема утилітаризму, емпіризму Дж. Ст. Мілля. Філософська метафізика Б. ґрунтується на ідеї Абсолюту, що тлумачиться як всеохопна цілісність реальності. Пізнання, зазвичай, виокремлює лише часткові аспекти дійсності, які є не реальністю, а лише внутрішньо суперечливою видимістю. Людський інтелект прагне подолати непослідовність і відносність видимості й пізнати Абсолют, для якого характерні гармонійна єдність різноманітності, внутрішня необхідність, довершеність, несуперечливість Ч. уттєвий досвід надає можливість осягнути Абсолют, хоч і не в усій повноті Ц. ілісний, довершений досвід, який спирається на "конкретні універсалії," відкриває шлях до адекватного пізнання Абсолюту. "Абстрактна " та "конкретна універсалії" - категорії логіки Б. Перша (напр., "червоне", "зелене") є несубстанційною й нереальною, у той час як друга (напр. "індивід", "спільнота") - субстанційна, незалежна (хоч і відносно) та реальна. Абсолют не співвідноситься ні з чим, тому він не є Богом. Бог як особистість є видимістю, проявом Абсолюту. Етична позиція Б. теоретично зумовлена тлумаченням проблеми "індивід - спільнота". Його розуміння самореалізації індивіда протистоїть ліберальній концепції егоїзму, оскільки самореалізацію Б. оцінює за критерієм внеску соціалізованого індивіда до соціального цілого. Тлумачення індивіда в абсолютному ідеалізмі Б. тяжіє до неатомістичної метафізики.

[br]

Осн. тв.: "Етичні студії" (1876); "Принципи логіки". У 2 т. (1883); "Видимість і реальність" (1893); "Нариси про істину і реальність" (1914).

Потій, Іпатій (1541, с. Рожанка, Холмщина - 1613) - укр. церковний діяч, богослов, письменник-полеміст. Належав до найактивніших творців Берестейської унії. П. вважають перекладачем на укр. мову праці єзуїта Петра Скарги "Оборона синоду Берестейського" (1597). Відомі також 74 проповіді П. У 1605 р. П. віднайшов і опублікував послання Київського Митрополита Мисаїла до Папи Сикста IV з 1476 р. Окрім історичної цінності самого послання, цей друк мав принципове наукове значення, позаяк це була перша публікація джерела з укр. історії, яка започаткувала історичні дослідження як в уніатському, так і в православному середовищах. Літературні твори і проповіді П. наближаються до нового в той час барокового стилю. Основна проблема, яку він порушує, - це злободенні питання його епохи: церковна унія з Римом і її правові та культурно-ідеологічні аспекти.

[br]

Осн. тв.: "Унія альбо Вьіклад преднейших артьїкулов, ку з'єдноченью Греков з костелом Рьімским належаших" (1595), "Антирризис альбо Апологія проти Христофора Філалета" (1599), "Оборона Синоду Флорентійського" (1604), "Гармонія альбо согласіє віри" (1608).